Позакласні заходи

Сценарій

позакласного заходу для учнів молодшого шкільного віку

«У світі казок»

Мета заходу:

-                           удосконалювати мовленнєві навички і вміння учнів з англійської мови;

-                           перевірити знання учнями ЛО, віршів, пісень, в межах заданих тем «Сім’я», «Казки» та «Тварини»;

-                           виховувати в учнів інтерес до вивчення мови;

-                           виявити та розвивати творчі здібності учнів

Обладнання::

-плакати «Let us speak English», «Come to our show!»,

-іграшки

-костюми для сценок

-декорації для сценок

                              -музичне оформлення (диск із записами

                                   музики     до постановок казок)

Хід свята-концерту

(На сцену виходять ведучі – учні 6класу)

1: Good morning, good morning, good morning to you!

                 Good morning, dear children!

                 I am glad to see you!

2: Hello, hello, hello to you!

                          Hello , dear children !

                          I am glad to see you!

1: Today we have a very interesting show. We shall recite poems, sing the songs, guess the riddles, act the plays and remember everything we have learnt.

2: Take part in our show!

“THREE  LITTLE  KITTENS”

Characters: Author,  Mother  Cat,  1^st Kitten,  2^nd Kitten,  3^rd Kitten.

                                      SCENE

           

 Author: The three little kittens

               Lost their mittens,

               And they began to cry.

1^st Kitten: Oh, Mother dear,

2^nd Kitten: We very much fear.

3^rd Kitten(crying): That we have lost our mittens!

Cat: Lost your mittens,

        You  naughty kittens!

        Then you will have no pie.                 (The Kittens run away)

Author: The three little kittens

              Found their mittens,

              And they began to cry.                 (The Kittens run in)

Three little Kittens(together):Oh, Mother Dear,

1^st Kitten: (showing the mittens): See here,

2^nd Kitten (showing the mittens): See here,

3^rd Kitten (showing the mittens): See , we have found our mittens.

Cat: Oh, you’re good kittens!                 

        Put on your mittens,

        And you will have some pie.        (Gives them pies)

        But I smell a mouse close by.

(All together):We smell a mouse close by. Good- buy.   (The Cat and Kittens leave the stage)

1: And now, please, guess my riddles.(за правильні відповіді – жетони)

       “ I go at night and all the day,

            But  I never go away.”(A clock)

“ I am a king. I live in Africa.” (A lion)

“I am  green,

I am small,

I live in the pond” (A frog)

“ I am white in winter.

I am grey in summer”(A hare)

“It  barks and it bites,

It lets nobody into the house.(A dog)

“This is the house, with one window  in it.

Showing films, nearly every minute”(A TV-set)

Ведучі: Do you like to watch TV? What do you often watch?

         What about cartoons?

         There is one cartoon which I enjoyed watching when I was a child.

It was called Cinderella! Do you like it?

Let’s now watch it as a short play prepared by our pupils

CINDERELLA (див. додатки)

2: That was very interesting! Excellent! Let us listen to the poem “The Family”

 

                        The Family.

                     This is my mother,

                     This is my father,

                      This is my sister,

                     This is my brother,

                     This is my uncle,

                     This is my aunt Lili,

                     This is my cousin,

                     And  this is me.

Miss Grammar: Who wants to recite the poems about your relatives? (діти розказують вірші про сім’ю та родичі) наприклад

 

                          The Family

       Mother, father , sister, brother,

       Hand in hand with one another.

                       My dear Mummy.

      My dear, dear Mummy!

        I love you very much.

        I want you to be happy

        On the 8^th of March.

        Be happy, be happy

         On the 8^th of March.

              I love my Mummy.

               One,one,one

               I love the sun.

              Two, two, two,

               I love my Mummy too.

               Three,three,three,

               My Mummy loves me.

               Four, four,four,

               I love her more and more.

               I count from one,

               I love the sun

               I count to four,

               I love my Mummy more!(etc.)

1: Well done! You all understand that family is very important for everybody

2. Now you’ll see it in a play which the pupils of the 3^rd form prepared

It is also about the family of three little Piglets.

                                                             

I am Niff-Niff

I am Naff-Naff

I am Nuff-Nuff

         (беруться за руки і співають пісеньку)

Who’s afraid of big ,bad Wolf?

               Who’s afraid of big, bad Wolf?

                               The big, bad Wolf?

Pig1: I have a house of grass

Pig2:  I have a stick house.

Pig3:  I have a  brick house.

Wolf:  My name is Wolf.

           Niff-Niff let me come in.

Niff-Niff:  Go away ,bad Wolf.

Вовк стукає – будиночок падає

Wolf: Let me in Naff-Naff.

Naff-Naff: Go away, bad Wolf.

.

Wolf: Nuff-Nuff let me in.

All: Go away

Вовк дмухає, проте даремно

We aren’t afraid of big, bad Wolf, Big, bad  Wolf, big bad Wolf,

We aren’t  afraid of big, bad  Wolf,

Big , bad Wolf. ,

1: Thank you very much. Let’s clap our hands and thank the pupils (всі хлопають)

2:  Children, do you like to read?

Do you like fairy-tales?

1: Now I want to see if you know English names for famous fairy-tales

(за правильну відповідь - жетон)

Попелюшка – Cinderella

Спляча красуня – Sleeping Beauty

Червона шапочка – Little red riding hood

Бридке каченя – The Ugly Duckling

Білосніжка та 7 гномів - Snow White and the Seven Dwarfs

Рукавичка

1 І ось саме зараз ми подивимося з вами казочку, яка і називається Pretty Little Mitten

THE PRETTY LITTLE MITTEN

Characters

The author

Mouse

 Frog

 Hare

 Cat

 Dog

 Fox

 Wolf

 Bear

The author:

Good evening dear ladies and gentlemen

Today we go back to our childhood and watch a fairy-tale.

So, imagine. We are in the forest. A pretty little mitten lies on the ground.

Mouse.

I am a little mouse

I run around the house

I like to climb the stairs

And like to sit on chairs

A lot of things I do

And scare people too                            

(підбігає до рукавички)

What a pretty little mitten! Does anybody live here?

 (бічить, що нікого немає)

Frog.

I am a little little frog

As pretty as a frog can be

I love to jump from log to log

Come with me and you'll see

 What a pretty little mitten! Does anybody live here?

Mouse.

 I do, Mouse the Squeak. And who are you?

Frog.

 I am Frog the Croak.

May I come in?

Mouse.

 Come and live here with me.

(заходить до рукавички)

Hare.          

In winter I am white

In summer I am grey

I don’t have teeth to bite

So I often run away

 What a pretty little mitten! Does anybody live here?

Mouse.

 I do, Mouse the Squeak.

Frog.

 And I do, Frog the Croak. And who are you?

Hare.

 I am Hare Easily Scared.

May I come in?

Mouse and the Frog (разом).

 Come and live here with us.

 Зайчик стрибає до рукавички, разом співають 1 куплет пісеньки The more we are together.

На галявину виходить кіт, всі ховаються до рукавички

Cat.

I am a pretty little cat

I don’t eat mice. I don’t catch rat

I like to sit there on a mat

You are my friend, I am your pet

(підходить до рукавички)

 What a pretty little mitten! Does anybody live here?

All together.

 We do, Mouse the Squeak, Frog the Croak, Hare Easily Scared. And who are you?

Cat.

 I am Cat the Gentle Tread.

May I come in?

All together.

 Come and live here with us.

На галявину вибігає собака.

Dog.

I am a dog. My name is Ball.

In fact, I don't do tricks at all.

I never bark like other pets

And I am real friend for cats

 What a pretty little mitten! Does anybody live here?

All together.

 We do, Mouse the Squeak, Frog the Croak, Hare Easily Scared, Cat the Gentle Tread. And who are you?

Dog.

 I am Dog the Faithful Friend.

May I come in?

All together.

Come and live here with us.

Співають всі разом на галявині 2й куплет пісеньки

Бачать лисицю і ховаються

Fox.

They say that I am tricky

And often call me canny

I am a pretty little Fox

And tricks? I don’t play any.

What a pretty little mitten! Does anybody live here?

All together.

 We do, Mouse the Squeak, Frog the Croak, Hare Easily Scared, Cat the Gentle Tread, Dog the Faithful Friend. And who are you?

F o x.

 I am Vixen of Many Tricks.

May I come in?

All together.

 Come and live here with us.

Виходить вовк

Wolf.

I am the Big Bad Wolf

You heard about me

But I am not that bad

Just come and you will see

 What a pretty little mitten! Does anybody live here?

All together.

We do, Mouse the Squeak, Frog the Croak, Hare Easily Scared, Cat the Gentle Tread, Dog the Faithful Friend, Vixen of Many Tricks. And who are you?

Wolf.

 I am Wolf the Hungry Mouth.

May I come in?

All together.

 Come and live here with us.

Всі разом співають пісеньку з початку до кінця

Bear.

I live in the woods

But I am not a bunny

I am really big

And I like to eat honey

What a pretty little mitten! Does anybody live here?

All together.

We do, Mouse the Squeak, Frog the Croak, Hare Easily Scared, Cat the Gentle Tread, Dog the Faithful Friend, Vixen of Many Tricks, Wolf the Hungry Mouth. And who are you?

Bear.

 I am Bear of Shaggy Hair.

May I come in?

All together.

Oh no!!! You are too big!!!

Bear.

 The mitten is too small for me, I cannot live inside. So I'll live on the mitten.

Ведмідь навалюється на рукавичку, вона падає, звірі розбігаються

Author

Сподіваюсь, вам сподобалась наша казочка і ви всі її зрозуміли!

Давайте подякуємо нашим артистам оплесками!

До нових зустрічей.

                                            

1: Did you like our concert?

2: At the end you may come up and take presents for your points.

1; А закінчити наше свято ми хочемо веселою піснею

Stand up everybody and prepare your hands

If you’re happy and you know it

співають всі учасники концерту та учні в залі

If you're happy and you know it, clap your hands.

If you're happy and you know it, clap your hands.

If you're happy and you know it,

Then your face will surely show it,

If you're happy and you know it, clap your hands.

If you're happy and you know it, snap your fingers

If you're happy and you know it, snap your fingers

If you're happy and you know it,

Then your face will surely show it,

If you're happy and you know it, snap your fingers

Clap your hands.

If you're happy and you know it, stomp your feet.

If you're happy and you know it, stomp your feet.

If you're happy and you know it,

Then your face will surely show it,

If you're happy and you know it, stomp your feet.

Snap your fingers

Clap your hands.

If you're happy and you know it, say OK

If you're happy and you know it, say OK

If you're happy and you know it,

Then your face will surely show it,

If you're happy and you know it, say OK

Stomp your feet.

Snap your fingers

Clap your hands.

If you're happy and you know it, do all five

If you're happy and you know it, do all five

If you're happy and you know it,

Then your face will surely show it,

If you're happy and you know it, do all five

Say OK

Stomp your feet.

Snap your fingers

Clap your hands.

Дитяча вистава

"Ніч перед Миколаєм"

Діти виконують українську народну колядку «Ой хто, хто Миколая любить».

Ведуча 1. Ми раді вітати вас, дорогі малята! Коли вся природа порине в чарівний, укритий срібною памороззю казковий сон, до нас приходить повне цікавих і приємних несподіванок свято — свято Миколая. Не схожого за вдачею на цю холодну, але красиву пору року, — доброго й мудрого витівника.

Ведуча 2. А чи знаєте ви, друзі, чому ми так шануємо й любимо цього святого? Хто такий Святий Миколай? Чому і за що він дарує нам свої щедрі дарунки?

Діти. Ні!

Ведуча 3. Давайте послухаємо цікаву розповідь про цього святого.

Ведучий 4. Миколай — один зі святих, особа чоловічої статі. Церква представляє його як захисника простого народу, доброго покровителя трудового та сімейного життя.

За переказами та легендами, Миколай народився в багатій сім’ї і вже з раннього дитинства творив чудеса. Під час хрещення, немовлям, почувши, як священик каже: «В ім’я Отця, Сина і Святого Духа», Миколай раптом звівся на ноги й не дозволив себе підтримувати.

У дитинстві чудотворець харчувався лише молоком правої груді матері, знаменуючи цим майбутнє перебування по праву руку від Бога. Після смерті батьків Миколай почав розподіляти своє майно між жебраками, причому діяв так, що ліва рука не знала, що робила права. Розподіливши майно, Миколай відправляється в Палестину на поклоніння гробу й животворному хресту Господньому. Під час подорожі в Єрусалим і назад він здійснив кілька чудес: приборкав страшенну бурю, воскресив мертвого моряка.

Потім Миколай повертається на Батьківщину й поселяється в місті Петрі. Незабаром він стає священиком, а через деякий час єпископом міста Мир. Улюбленими заняттями святого було читання молитов, Біблії, спів і здійснення чудес.

Ведуча 3. Дякуємо за таку цікаву розповідь. А зараз давайте всі разом перенесемось у зимовий ліс напередодні ночі Святого Миколая й побачимо, що там відбувається.

ДІЯ 1

Ніч перед Миколаєм. Падає сніг. На сцені — ліс, ялинки притрушені снігом, на одній з них — поштова скринька. На сцену вискакує Білочка. Вона роздивляється навкруги та шукає щось поміж дерев. Виходить на край сцени та сідає на пеньочку.

Білочка. Втомилася, цілий день бігала й шукала захованих осінню горішків, та ніяк знайти не можна. Сніг усе закрив. Що ж я робитиму? (Роздивляється навкруги.)

Як гарно тут! Ялинки стоять, прикриті снігом, неначе прибрались у білий святковий одяг, чекаючи приходу святого Отця Миколая ... І тихо так навкруги, навіть вітер у цю ніч не хоче робити заколоту. (Наслуховує.)

Чую чиїсь кроки ... Хтось наближається. Краще заховатися за ялинкою: побачу, хто це.

На сцену входить Зайчиха з маленьким Зайченятком. У лапках кошик з яблуками, морквою, капустою. Білочка вискакує з-за ялинки.

Білочка. Але ж і налякали ви мене, тітонько, налякали. А куди ви вибралися зі своїм синочком?

Зайчиха. Здорова була, Білочко. Я вертаюся з відвідин від наших сусідів. Забарилась дещо, а тут ще й сніг засипав дороги та стежки, так тяжко лісом пробиратися.

Білочка. А що ж ви несете в тім кошичку, тітонько?

Зайчиха. Подарували мені наші сусіди трохи гостинців, солодкої моркви та капусти, а малого синочка обдарили яблучками. Покажи-но, синку, що ти там несеш у кошичку!

Зайчик. Дивись, Білочко, які гарні ці яблука — такі лискучі, запашні, що аж у носі крутить. (Білочка наближається до Зайчика й дивиться в кошик.)

Зайчиха. Бачу, що ти чомусь посумніла, моя дорогенька. Чи може тобі якесь лихо скоїлося? Скажи мені — може, зможу допомогти тобі?

Білочка. Велике лихо, дорога тітонько, велике лихо. Загубила я слід до моєї схованки, де заховані наші припаси на цілу зиму.

Зайчиха. Як же це сталося?

Білочка. Ось так воно було: уся наша родина старанно збирала горішки. Ми складали їх недалеко від хатки. Але одного дня прийшли якісь люди й почали рубати дерева. Ми змушені були втікати якомога далі.

Зайчиха. А що сталося з вашою хаткою?

Білочка. Ми збудували нову, але горішків не переносили, бо не було часу. А тут почав падати сніг і все покрив.

Зайчиха. Не журися, Білочко, ми не залишимо тебе на зиму без поживи. Придумаємо, як допомогти.

Зайчик. А я знаю, що зробити: поспитаємо сови — вона все знає. Може, й бачила, де ти горішки ховала.

Білочка. Не думаю, Зайчику, що сова це бачила, адже вона вдень спить, а я тільки вдень працювала.

Зайчик. Усі кажуть, що вона наймудріша в нашому лісі. Усе знає.

Зайчиха (наслуховує). Тихо! Хтось до нас іде: я чую чиїсь кроки. Сховаймося за ялинку. (Усі ховаються. На сцену виходять Івась та Оля. У руках тримають листи до Святого Миколая.)

Оля. Туди, Івасю, туди — ось там поштова скринька, до котрої я кидала листи минулого року.

Івась. Це мій перший лист, який я написав сам. Минулого року я ще не вмів писати.

Оля. А покажи но мені, Івасю, цього листа, чи правильну адресу ти написав?

Івась. Мені бабуся сказала, щоб я написав ось так: « До Святого Миколая на Небо».

Оля. Справді, більше нічого й не потрібно. Отця Миколая всі в небі знають, особливо ангели-посланці, котрі збирають листи від дітей. Вкидай, Івасю, листа та ходімо додому. Я тебе проведу, бо стає щораз темніше, а сніг так падає, що скоро закриє всі дороги.

Івась. Дякую тобі, Олю. (Вкидає листа.) Ходімо, проте спати я не лягатиму, чекатиму на Миколая. Може, й побачу його.

Виходять. Вбігає Зайчиха, роздивляється, підходить до скриньки, стає на задні лапки й дивиться в неї.

Зайчиха. Як багато листів уже в цій скриньці! Чи чули ви, про що говорили діти? Вони відіслали листи до Святого Миколая.

Білочка (вибігає з-за куща). О, я пам’ятаю того доброго Святого Дідуся — з лагідними, мудрими очима.

Зайчик. А чи я бачив коли Святого Миколая?

Зайчиха. Ти ще був маленьким і не пам’ятаєш, як Святий Отець проходив лісом з білими крилатими ангелами.

Білочка (наслуховує). Тихо, тітонько. Здається, знову хтось іде. О! Це вже хлопці! Скоріше ховаймося, бо ніколи не можна взнати, що вони здатні зробити.

Звірята ховаються. Андрій і Петро виходять на сцену. Андрій несе хатку, змайстровану для пташок.

Андрій. Обережно, потримай хатку. Я мушу знайти місце, де її прикріпити.

Петро. Ти сам змайстрував?

Андрій. Ми з братиком зробили, і він сказав занести в таке місце, де найбільше пташок збирається.

Петро. Я думаю, що тут буде найкраще: затишна поляна, далеко від головної дороги, ніхто не знищить.

Андрій (прикріплює хатку для пташок на ялинці). А в цій торбинці пожива для пташок. Трохи зерняток і крихт хліба. Я буду зранку щоденно сюди заходити й дивитися, чи не бракує їм чогось.

Петро. Білочкам горішків принесемо. А зайчикам — моркви та капусти.

Андрій. Гарна думка. Будемо піклуватися про них. А тепер мушу тобі признатися, що маю листа до Святого Миколая. Я все ще вірю, що ангели ті листи збирають.

Петро. І я також маю листа. Я дуже-дуже чекаю на цю ніч. Але кажуть, що я вже великий, а Святий Миколай тільки маленьким дітям дає дарунки. Але я все одно щасливий, бо вірю в чудо.

Андрій. Ти будеш вкидати листа до скриньки чи покладеш за вікно?

Петро. Спробуймо вкинути до цієї скриньки. Добре?

Андрій. Згода! Вкидаймо й ходімо. (З-за ялинки виходять Зайчиха, Зайчик і Білочка.)

Зайчиха (приглядається до хатки для пташок, залишеної хлопцями). Чи ти чула, Білочко, розмову дітей? Не журись, тепер не загинеш узимку. Хлопці обов’язково принесуть тобі горішків.

Білочка. Усе-таки, тітонько, я хотіла б знайти нашу схованку. Ми ж цілу осінь збирали припаси, щоби було чим узимку поживитись! (Непомітно на сцену входить Лис.)

Зайчиха. А ти звідкіля взявся тут, у нашій околиці? Давно я тебе не бачила!

Лис. Та я тільки вийшов роздивитись околицю й побачив, що якісь люди до нашого лісу заїхали. Цікаво!

Білочка. Це недобрі люди. Вони зрубали дерева, розкопали землю… Наші припаси на зиму зникли!

Лис. Значить, я не випадково сюди потрапив, бо знаю, де ваші припаси.

Білочка. Ой, Лисе, будь ласка, підкажи, як дістатись до схованки!

Лис. Якщо бажаєш, я проведу. Люди зрубали дерево та привалили ним вхід до твоєї схованки. Я сів собі під деревом приглядатися, що діється в моєму господарстві. Сніг почав падати й засипати землю. Мені зробилось холодно сидіти на одному місці, то я й почав землю розгрібати. Гріб, гріб та й випорпав яму. Аж дивлюся — щось під ногами тверде й округле, як камінчик. Приглядаюся ближче — а то ж горішки! Я відразу здогадався, що твої. Бо хто ж, окрім тебе та твоєї рудохвостої родини, їх споживає? Чи не так, тітонько?

Білочка. Лисе, ти проведи Білочку до тієї схованки. А ми маємо ще багато справ зробити. Нині — ніч Святого Миколая!

Лис. Справді! Справді! А я й забув. Що ж ви будете робити в цю ніч?

Зайчиха. Ми прометемо всі стежки й дороги, де буде проходити Святий Отець.

Білочка. А я розвішу на гілочках кілька мішечків з горішками, як ми зробили минулого року. Ангели занесуть їх у подарунок добрим дітям.

Зайчик. А я подарую свої яблучка, вони також знадобляться.

Білочка. Бувайте здорові, тітонько, і ти, маленький Зайчику. Скоріше ходімо, Лисе, до моєї схованки.

Лис. Щасливої ночі, пані Зайчихо. Ходімо, Білочко! У цю ніч і я хочу бути помічником.

Діти виконують пісню А. Житкевич «Дорога до Бога».

ДІЯ 2

Небо. Посередині — крісло Святого Миколая. Біля нього сидять Ангели. Збоку присів маленький Ангелик без крил. Ангели готують подарунки для дітей та складають їх на санки.

Ангел 1. Так пізно вже, а ми ще не готові. Скоро прийде Святий Миколай, і ми полетимо на землю.

Ангел 2. Ті подарунки, які доручив мені Святий Миколай, уже готові. Ось тільки в золотий папір загорну та небесні зірки наклею.

Ангел 3. А я чекаю на прихід Отця Миколая, який пішов до небесної бібліотеки, щоби підібрати книжки для дітей.

Ангел 4. А небесні пекарі напекли стільки солодких речей, що хтозна, як їх і спакувати!

Ангел 5. Усі люблять і поважають доброго Святого. Кожен хоче хоча б чимось йому прислужитися.

Ангел 6. Цей добрий Святий Дідусь про всіх пам’ятає: кожне прохання вислухає, кожний лист прочитає, нікому не відмовить.

Ангел 1. Нелегко було ті листи збирати. Ми поділилися на дві групи: збирали листи, залишені за вікнами, виймали з поштових скриньок.

Ангел 2. Тільки б вітер притих і сніг не падав, бо тяжко буде нам добиратись до людських хат.

Ангел 3. Не журіться, Ангели, хіба ви не пам’ятаєте, як було минулого року?

Ангел 4. Я пам’ятаю! Тільки-но ми злетіли на хмарах у долину, як на краю лісу з’явились рогаті олені. Вони потягнули наші санки до хат, де спокійним сном спали діти.

Ангел 6. Назустріч нам виходили звірята. Усі радо вітали Святого Отця. Білочки хвостиками сніг замітали, на деревах горішки розвішували.

Ангел 1. Пора вже нам позносити з небесних комор усі дарунки.

Ангел 2. Ходімо, Ангели, пора вже... (Ангели виходять.)

Ангелик (лишається сам). Добре, що лишили мене одного. Тепер я зможу закінчити свій подарунок для Отця Миколая.

(Виймає з коробки капці й шиє.) З м’якої вовни я пошив їх, щоб наш добрий Дідусь не змерз, коли їхатиме санками в далеку дорогу. (Ангелик закінчує шити та кладе дарунок у коробку.) Ось тільки шнурочком зав’яжу й передам Святому Отцеві. (Зав’язує пакунок. З бічних дверей виходить Чортик, підкрадається до Ангелика й приглядається до дарунків, що стоять навкруги. У руках тримає в’язку різочок.)

Чортик. Що це ти робиш, безкрилий Ангелику? Бачу, що не люблять тебе, коли ти ще крил не маєш.

Ангелик. Не твоє діло мішатись до наших небесних порядків. Матиму крила, коли заслужу.

Чортик. Коли б ти був зі мною, я б давно тобі на ріжки розстарався.

Ангелик. Ти краще іди звідси, поки Ангелів нема. Прийдуть — геть проженуть тебе з Неба.

Чортик. Я — посланець з нашої, чортячої канцелярії. Мене послали підкласти до кожного пакунка різки. Не всі ж діти такі добрі, як ви гадаєте.

Ангелик. Святий Отець добре знає, що робить. А ти таки краще іди звідси, бо вже Ангели повертаються. Чуєш, як дзвіночки дзвенять?

Чортик. Сховаюсь, але все-таки різки підкладу. (Підкладає різки та втікає. Заходять Ангели. Вони виносять повні кошики дарунків. За ними йде Святий Миколай. Ангели складають дарунки на санки.)

Св. Миколай. Вчасно скінчили роботу. Настав час вибиратися в дорогу. Ось тільки ще книжки покладіть, які я відшукав у небесній бібліотеці. (Малий Ангелик стоїть посередині сцени з дарунком. Св. Миколай запримітив його.) А ти що маєш у тому пакунку? Для кого він призначений?

Ангелик (Низько кланяється). Преподобний Отче! Це для вас я приготував цей скромний дарунок. Прийміть його від мене!

Св. Миколай (бере дарунок). Коли для мене, то я відкрию його. (Відкриває.) Вовняні черевички! Які ж вони м’якенькі й теплі! Ти сам їх пошив?

Ангелик. Сам. Я зовсім недавно прибув із Землі й добре знаю, які там люті морози, які сніги великі. Отож і подумав, що теплі капці Вам, Святий Отче, у дорозі знадобляться.

Св. Миколай. Дякую тобі, Ангелику. За твоє добре серце роблю тебе завідувачем небесної канцелярії на той час, доки ми гостюватимемо на Землі. А на наступний рік ти полетиш з нами. Ходімо, Ангели, далека перед нами дорога. (Ангели беруть дарунки й виходять, за ними йде Св. Миколай.)

ДІЯ 3

Ангели дзвенять дзвіночками та виходять на сцену.

Ангел 1. Сюди, Святий Отче! Тут є добрі діти. Усі вони чекають на нас!

Св. Миколай (заходить). Мир дому цьому! До вас я, дорогі діти, прийшов з високого Неба й дарунки для вас привіз. (Чортик підбігає з різками та стає навпроти Миколая.)

Чортик. Дозвольте, Отче, й мені роздати даруночки. Ось прутики тоненькі для тих, хто на них заслужив.

Св. Миколай. А хто тобі, куцохвостий, дозволив сюди прийти?

Чортик. Мене прислали найголовніші чорти, щоб я роздав ці різки тим, хто нечемним був.

Св. Миколай. Сьогодні — моє свято, і ти не перешкоджай нам!

Ангел 1.

Згинь маро, нечиста сило!

Хай живуть тут всі щасливо!

В хаті цій — хороші діти,

Добрі, щирі і привітні.

Вміють Бога шанувати,

Батька й матір поважати.

Хоч маленькі руки мають,

Але всім допомагають.

Тож за чемність й доброту

Мають дяку он яку:

Вже прийшов, стоїть у хаті,

Подарунки хоче дати

У цей вечір зимовий

Миколай Святковий!

Св. Миколай.

Всім дорослим і маленьким

Зичу: живіть здоровенькі!

Всім гостинці я дарую,

За справи добрі всіх шаную!

Милі мої дітки,

Ідіть в майбутнє без тривог,

Між вами є правда,

І з вами є Бог!

Будьте дружні, діти,

Щоб за вас радіти.

До побачення!

Діти виконують пісню «Молитва», слова К. Перелісної, музика М. Ведмедері.